Як порахувати рентабельність продажів

Щоб бути успішним і максимально конкурентоспроможним, сучасний бізнес повинен бути прибутковим. Але крім цього є й інші важливі показники, які потрібно враховувати й відстежувати, щоб точно знати: справи у компанії йдуть добре. Один з таких показників – рентабельність продажів. Що це таке, навіщо та як її рахувати, поговоримо в цьому матеріалі.

Рентабельність продажів – це відсоткове співвідношення прибутку до загального виторгу компанії за певний звітний період (місяць, квартал, рік). В україномовному сегменті для позначення поняття рентабельності можна зустріти термін «маржинальність» або «маржа», а в англійській мові він звучить як ROS (від англ. Rest of sales).

Коефіцієнт ROS дозволяє дізнатися, яку саме частину займає прибуток в загальному виторгу. І допомагає побачити, наскільки ефективно працює бізнес, чи виправдані витрати на виробництво продукції, просування і дистрибуцію.

Загальне правило: якщо коефіцієнт рентабельності зростає – справи йдуть добре, а якщо стабільно падає – пора шукати, у чому проблема, тому що бізнес явно працює собі в мінус.

В узагальненому варіанті формула рентабельності продажів виглядає так:

Р = (П/В) * 100%

де:

• Р – Шуканий коефіцієнт рентабельності, відбитий у відсотках;
• П – прибуток, відбитий в грошовому еквіваленті;
• В – сума виторгу.

При розрахунку цього показника на місці «П» у формулі можуть підставляти різні типи прибутку.

• Операційний (англ. EBIT) – до моменту вирахування податків і відсотків. У цьому випадку рентабельність буде розраховуватися так:  Р = (EBIT/В) * 100%
• Загальний (англ. EBI) – до вирахування податків, але після сплати відсотків. Підставляємо потрібну змінну в формулу розрахунку рентабельності: Р = (EBI/В) * 100%
• Чистий (ЧП) – після вирахування всіх податків. У цьому випадку рентабельність буде розраховуватися за такою формулою: Р = (ЧП/В) * 100%
• Валовий (ВП) – різниця між виторгом і всіма витратами, пов'язаними з отриманням цього доходу. В цьому випадку отримуємо таку формулу: Р = (ВП/В) * 100%

Останній варіант зазвичай показує більш точні дані для аналізу економічної ефективності підприємства, оскільки розмір податкових відрахувань не пов'язаний безпосередньо з результативністю бізнес-діяльності.

Індикатор економічної ефективності підприємства відіграє важливу роль. 

Для керівників бізнесу, щоб:

• відстежувати динаміку розвитку компанії шляхом порівняння внутрішньої ефективності в межах різних часових проміжків;
• своєчасно коригувати бізнес-стратегії відповідно до отриманих результатів;
• контролювати цінову політику;
• робити економічні прогнози й планувати масштабування;
•  отримувати позитивні рішення за кредитними запитами;
• порівнювати коефіцієнт рентабельності з ідентичним показником інших учасників ринку;
• створювати умови для зростання конкурентоспроможності компанії;
• робити вигідні інвестиційні пропозиції для майбутніх акціонерів.

Для майбутніх інвесторів, щоб:

• вивчати фінансові показники з перспективою подальшого інвестування грошей в бізнес проєкт;
• своєчасно продавати активи і виходити зі статусу інвестора.

Для кредитних організацій, щоб визначити ступінь платоспроможності компанії, щоб вона надалі мала можливість виконувати боргові зобов'язання.

Для авторитетних ЗМІ бізнес-тематики, щоб:

• створювати рейтинги найуспішніших компаній і розміщувати їх у своїх виданнях;
• використовувати цю інформацію в публічному просторі (інтерв'ю, зведення, ТВ-шоу і т.д.).

Показник рентабельності слід використовувати тільки для порівняння компаній, що працюють в одній галузі, а в ідеалі – між проєктами, що мають схожі бізнес-моделі та річні показники продажів. В іншому випадку, аналіз і його результати можуть бути недостатньо коректними, через різних обсягів прибутку, розмірів витратної частини та інших супутніх чинників.

Як і для всіх інших показників ефективності підприємницької діяльності, для рентабельності продажів існують свої показники норм. Вони варіюються в залежності від особливостей сфери бізнесу, поточної економічної ситуації в країні та світі, собівартість товарів / послуг тощо.

Якщо узагальнити, то вважається, що бізнес працює ефективно, якщо у нього коефіцієнт вище нуля. І навпаки, показник нижче нуля трактується як негативний.

Детальніше розділення рентабельності за нормативами виглядає так:

• <6% – дуже низька;
•  6-21% – середнього рівня;
•  21-31% – високого рівня;
• > 31% – дуже висока.

Підвищити рівень рентабельності – це значить отримати вищий фінансовий результат за мінімальних витрат.

Для прикладу візьмемо компанію «Едельвейс», яка займається виробництвом туристичної екіпіровки. Для розрахунку візьмемо період в 3 календарні роки, а типом прибутку виберемо чистий: 

•  2014 рік: виторг 1 300 000$, чистий прибуток 200 000$;
  Рентабельність: (200 000/1 300 000) * 100% = 15,3%
•  2015 рік: виторг 1 600 000$, чистий прибуток 450 000$
  Рентабельність = (450 000/1 600 000) * 100% = 28,1%
•  2016 рік: виторг 1 850 000$, чистий прибуток 650 000$
  Рентабельність = (650 000/1 850 000) * 100% = 35,1%.

У цьому випадку, за три роки компанії «Едельвейс» вдалося збільшити рентабельність продукції з 15,3% до 35,1%, і це більше, ніж у два рази. Показник 35,1% – це дуже високий ступінь ефективності, значить команда правильно обрала стратегію роботи та ефективно поводиться з фінансами. 

Ще один приклад. Цього разу візьмемо компанію з продажу будівельних матеріалів «Сила-М», в перші роки її існування, з 2017 по 2020 роки:

• 2017 рік:  5 000 000$, чистий прибуток 10 000$
  Рентабельність = (10 000/5 000 000) *100% = 0,2%
•   2018 рік: виторг 6 000 000$, чистий прибуток 15 000$
  Рентабельність = (15 000/6 000 000) * 100% = 0,25%
• 2020 рік: виторг 8 000 000$, чистий прибуток 18 000$
  Рентабельність = (18 000/8 000 000) * 100% = 0,22%

Через три роки реалізована продукція дала чистий прибуток, що перевищує початкову суму на 8 000 $, але відсоток рентабельності проєкту так і залишився стояти на місці, в рамках найнижчих показників на межі зі збитковістю. Підприємство з таким коефіцієнтом навряд чи можна вважати ефективним або перспективним.

Кінцевий коефіцієнт рентабельності має велике значення для подальших управлінських рішень і взаємодії із зовнішніми партнерами. Саме тому до розрахунку потрібно поставитися відповідально і взяти до уваги наступні фактори:  

• Коефіцієнт рентабельності потрібно дивитися в динаміці.
  Статичність коефіцієнтів ефективності виключає можливість якісно оцінити прибуток від довгострокових інвестицій. Тому потрібно регулярно вважати цей показник і дивитися, як він змінюється протягом кварталу / року / кількох років.
• Дивитися, як разові великі витрати позначаться в довгостроковій перспективі на рентабельності. Наприклад, завод оновив обладнання, і в поточному кварталі це знижує підприємству показник чистого прибутку, рентабельність падає. Але водночас через рік це вже може позитивно позначитися на рентабельності, адже нова техніка вимагає менше електроенергії, більш продуктивна, а для її обслуговування потрібно менше людей.  
• Не приймати кардинальних рішень тільки спираючись на показники рентабельності.
  Деякі керівники роблять ризиковані рішення для миттєвого збільшення показників економічної ефективності, а в підсумку це негативно позначається на роботі компанії через кілька років. Тож крім рентабельності важливо ще проаналізувати поточні витрати, показники фінансової стійкості та способи операційного управління.

Також, для деяких бізнес-проєктів більш доцільним буде сегментарний розрахунок, коли окремо розглядаються відсотки рентабельності для різних видів діяльності або лінійок товару.  

Успішні власники бізнесу знають, що здатність заробляти гроші не вимірюється тим, скільки грошей знаходиться на банківському рахунку. Істинне визначення фінансового «здоров'я» компанії завжди визначається шляхом аналізу економічної ефективності та ділової активності.